Косів, Косів — місто мрій та надій
І коли приїзджаю відчуваю – ти мій
Косів, Косів — місто мрій і сподівання
Відчуваю, що наша зустріч не остання

Рідне місто! Прийми рушник, я вишив тобі пісню!
Знаю сьомий рік пішов, тут вибачатись пізно!
Та скільки б горизонтів не розвідав би, Без тебе мені тісно.
Соррі втік, буває різно.

Звісно! Хліб, що на дорогу взяв, вже спліснів.
Дзеркальні стіни вкриті небом.
Так, твій пейзаж в моїх ескізах теж не дійсний.
Зате у снах ти і я. Наші спогади — безцінне тісто!

Продовжити читання →